Сіде

451
Клімат
Сіде знаходиться в зоні Середземноморського клімату, зі спекотним, сухим літом і з прохолодною, дощовою зимою. Середня температура зими не опускається нижче позначки 10 °C, пік літньої температури може досягати 45 °C. Середня температура моря в зимові місяці становить близько 17 °C, в літні місяці близько 28 °C.
Сіде
Пам'ятки
На території сучасного міста збереглася значна кількість руїн, що репрезентують різні історичні епохи в історії Сіде. Оскільки період свого найвищого розквіту місто пережило в I-III століттях н. е., абсолютна більшість пам'яток належить до римської доби. Дещо в меншій кількості представлені візантійські та елліністичні споруди. Для туристів місто цікаве в першу чергу тим, що тут представлено практично повний набір архітектурних та інженерних споруд, характерних для великих міст доби античності та раннього середньовіччя, в досить добре збереженому стані. Хоча, в зв'язку з тим, що систематичні археологічні дослідження проводилися лише на території важливих громадських та релігійних об'єктів античної та візантійської доби, більша частина давнього міста досі лежить під шаром грунту та піску, забудована сучасними будинками або покрита густими заростями чагарнику, а тому практично не доступна для огляду.
Фортифікаційні споруди
Як і будь-яке інше античне або середньовічне місто, Сіде знаходилося в постійній небезпеці. На відміну від інших міст Памфілії, які розташовувалися на природних пагорбах, що забезпечувало їх оборону, Сіде знаходиться на практично рівнинному півострові, а отже з самого свого заснування місто вимагало зведення потужних укріплень. Специфічне розташування міста на півострові зумовило необхідність спорудження фортечних стін як з боку суші так і з моря.
Елліністичні стіни
«Східна брама» вид з тилу. На фото видно залишки вежі та внутрішнього оборонного двору

Вид на руїни ХІІІ вежі «Елліністичних стін». 1-й ярус споруди повністю засипано піском, видно лише 2-й і, частково, 3-й яруси
Існуючий сьогодні комплекс фортифікаційних споруд належить в основному до періоду еллінізму, хоча стіни неодноразово перебудовувалися в римський та візантійський періоди. Систему укріплень, яку умовно називають «Елліністичними стінами» було зведено на межі ІІІ та II століть до н. е., необхідність їх будівництва була зумовлена швидким зростанням міста, територія якого в елліністичну епоху майже подвоїлася. Незважаючи на часті землетруси, фортечні стіни та башти, з боку суші збережені у хорошому стані. Гірше збереглися фортечні стіни з боку моря. Стіна з боку суші мала загальну протяжність біля одного кілометра, 13 куртин, 10 бойових веж круглої, напівкруглої та квадратної форми і двоє в'їздних воріт.

З десяти веж «Елліністичних стін» вісім мали квадратну в плані форму. Вежі були 3-4 ярусні з дерев'яними перекриттями. Нижній ярус слугував для збереження зброї та провіанту, а також міг використовуватися як приміщення для варти, тому в ньому не було бійниць. Верхні яруси використовувалися для розміщення лучників та метальних машин. Всі вежі значно виступали за лінію куртини, що давало можливість забезпечити додатковий поздовжній обстріл стін. Куртини так само були багатоярусними та мали дерев'яні та кам'яні помости для розміщення лучників. Місто мало дві в'їздні брами. Головні ворота міста, з яких розпочинався великий колонний проспект, на жаль, не збереглися (на сьогодні, їх залишки знаходяться під автомобільною дорогою, що веде до історичного центру міста). Зі знайдених під час розкопок написів нам відомо, що ці ворота називалися «Великими». Воротній проїзд був фланкований двома великими квадратними вежами (збереглися лише фундаменти), за воротами знаходився великий оборонний двір U-подібної форми, що завершувався ще одними, меншими за розміром, воротами (подібний двір досить добре зберігся в сусідньому місті Перге). В римську добу, він був пишно оздоблений колонадами, мармуровими різними карнизами та скульптурами. Подібне оздоблення оборонної за призначенням споруди вказує на те, що ворота виконували не лише оборонну функцію, але і служили головним парадним в'їздом до міста. Окрім «Великих» в місті існували ще одні ворота відомі з написів як «Східні». Вони значно менші від головних воріт, проте набагато краще збереглися. «Східна брама» мала два воротніх проїзди, один з яких був значно зменшений в візантійську добу, ворота були фланковані двома квадратними вежами (одна з яких досить непогано збереглася до сьогодні). За брамою знаходився двір квадратної форми. Під час археологічних розкопок «Східних воріт» було знайдено велику кількість мармурових барельєфів, встановлених тут в II столітті до н. е. на честь перемоги сідійців над кимось зчисленних ворогів міста (сьогодні деякі з цих барельєфів можна оглянути в музеї Сіде). Якщо «Великі ворота» були початком головного проспекту Сіде, то за «Східною брамою» розпочиналася невелика вулиця, яка крізь так звану «Державну агору» вела до театру.

І куртини, і вежі «Елліністичних стін» було зведено з великих блоків конгламерату, які первісно були покладені насухо. Сліди цементу можна побачити лише в місці пізніших ремонтів римської та особливо візантійської доби.
Терми
Важливу групу пам'яток Сіде складають великі публічні лазні або так звані терми. Загалом, культ чистоти був важливою складовою життя людини протягом всього періоду античності, а відвідування лазні — невід'ємною частиною відповідних гігієнічних практик. Однак, на межі нової ери, як в самому Римі, так і в провінціях лазня перетворилася з необхідного елементу гігієни на своєрідну форму дозвілля та соціалізації. В цей час виникають великі публічні лазні, які традиційно називаються термами на відміну від менших за розміром приватних лазень, які називалися бальнями. В Сіде перші лазні з'являються одразу після появи акведуку в II столітті н. е. На сьогодні нам відомо про три термальних комплекси, руїни яких можна оглянути в місті.
Гарячі Тури
Туреччина

Туреччина

Турееччина (тур. Türkiye), офіційна назва Турецька Республіка (тур. Türkiye Cumhuriyeti) — країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією
Туніс

Туніс

Туніс - найменша та східна з країн Магрибу, до якого також належать Алжир, Лівія, Мавріканія і Марокко.
Кіпр

Кіпр

Є багато країн з гарним кліматом, виходом до моря і багатою історією, але є тільки одне місце на землі, де переплелися між собою міфи і реальність, історія і сучасність, минуле і
Болгарія

Болгарія

На різних курортах в Болгарії можна відкрити для себе нові переваги зимового відпочинку і по-справжньому закохатися в нього. Взяти хоча б болгарські гори Родопи , які розташовані неподалік
Об'єднані Арабські Емірати

Об'єднані Арабські Емірати

Об'єднані Арабські Емірати (араб. دولة الإمارات العربية
Єгипет

Єгипет

Єги́пет (араб. مصر‎ Міср/Miṣr), офіційна назва Ара́бська Респу́бліка Єги́пет (араб. جمهورية
всі тури
Рекомендуэмо /   Коментарі
    Туреччина

    Туреччина

    Турееччина (тур. Türkiye), офіційна назва Турецька Республіка (тур. Türkiye Cumhuriyeti) — країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією.
    Єрусалим

    Єрусалим

    Єрусалим - столиця Ізраїлю, єдине місто світу, у якого більше сімдесяти назв, що виражають любов і прагнення до нього; місто, зображений на стародавніх картах в центрі світу і зберігає своє особливе місце в серцях людей.
    Салоніки

    Салоніки

    Найгарніше давне місто - порт Салоніки - друге за величиною місто Греції, її науковий і культурний центр, розкинувся на березі мальовничої затоки Терміакос.
    Дубай

    Дубай

    Дубай - найбільше місто Об'єднаних Арабських Еміратів Історія сучасного Дубая починається в 1830-х роках. У той час члени племені лазні-яс під проводом правлячої сім'ї Мактумів заснували маленьку рибальське село на півострові Шиндага в гирлі Перської затоки.
    Хургада

    Хургада

    Хургада - місто в Єгипті і туристичний центр на Червоному морі. Розташований на західному узбережжі Червоного моря, на 500 км на південний схід Каіра.кальян.